Зміст виховання – це система загальнокультурних і національних цінностей та сукупність соціально значущих якостей особистості:
Ціннісне ставлення до суспільства та держави;
Ціннісне ставлення до людей;
Ціннісне ставлення до природи;
Ціннісне ставлення до мистецтва;
Ціннісне ставлення до праці;
Ціннісне ставлення до себе.
Серцевиною виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самовідданість, характер.Одним із визначальних принципів виховної системи є взаємозв’язок впливів: родини, вчителя, класного керівника, об’єктів виховного простору
Виховна діяльність школи спрямована на реалізацію Закону України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту», Концепції про права дитини, Конституції України, державних національних програм, Статуту, правил внутрішнього розпорядку. Головна увага приділяється формуванню особистості учня, розвитку його здібностей та обдарувань, забезпеченню результативності та свідомого ставлення до здоров'я, формуванню засад здорового способу життя, збереженню і зміцненню фізичного та психічного здоров'я учнів.
Основою виховної системи школи є комплексна програма національного виховання, в якій інтегрованими суб'єктами виховного процесу є: батьки, педагогічний колектив, учнівський колектив, громадськість. Напрямками виховної роботи є: національне виховання, статеве виховання, естетичне виховання, екологічне виховання, трудове виховання, превентивне вихованняПитання виховної роботи розглядаються на нарадах при директорі, засіданні Методичної ради школи, засіданнях МО класних керівників. В школі функціонує Рада Профілактики .
Кожний вчитель школи в процесі навчально-виховної діяльності намагається виховувати високоморальну особистість, стверджувати загальнолюдські принципи. Для соціальної адаптації у подальшому дорослому житті та вихованні законослухняного громадянина велике значення має дотримання положень Статуту школи та правил внутрішнього розпорядку закладу. Відвідування учнями навчальних занять є одним з основних пунктів цих правил. Учні, схильні до несистемних пропусків занять, постійно знаходяться у зоні підвищеної психолого-педагогічної уваги.
У школі впроваджуються нові виховні технології, інтерактивні методики виховної робота, бо саме така система стимулює розвиток здібностей кожної дитини, активізує самостійність, спонукає до вільного вираження свого «Я» та доводить думку, що учень - не пасивний об'єкт, а суб'єкт і головна постать всього навчально-виховного процесу.
Постійно проводяться зустрічі, лекції, бесіди та індивідуальна робота з учнями, які потребують педагогічного контролю.Для організації змістового дозвілля учнів розроблено систему позаурочних заходів, традиційних свят, конкурсів, змагань, екскурсій тощо.Учнівське самоврядування.
Розроблено модель учнівського врядування, визначено пріоритетні напрямки його діяльності.
1. Національне, сімейно-родинне виховання, краєзнавча робота;
2. Екологічне, трудове виховання;3. Громадянсько-патріотичне, морально-етичне виховання;
4. Фізичне виховання, спортивна робота;
5. Естетичне виховання, робота з творчо обдарованими дітьми;
6. Розумово-інтелектуальний розвиток, робота з інтелектуально-обдарованими учнями;
7. Робота з молодшими школярами.
В області формування виховної системи школи зроблено:
2. Створена система позаурочної діяльності.
3. Сформовано шкільні традиції проведення таких заходів (День знань, День вчителя, Новорічні свята, Українські вечорниці, День захисника Вітчизни, Козацькі забави, «Ну-мо, дівчата», Концерт до 8 березня, заходи до Дня Перемоги, Заходи до Дня Соборності. Останній дзвоник, Випускний вечір,тематичні чергування та проведення предметних тижнів ).
4. Робота класних керівників спрямована на: щоденне виховання учнів, турботу про здоров'я учнів і здоровий спосіб життя, позаурочну діяльність, активну екскурсійну роботу, чергування класів по школі, контроль за пропусками учнів, роботу з учнями «групи ризику», співпраця з батьками учнів.
5. Обрано і працюють батьківські комітети класів і школи.
6. Застосовуються принципи педагогічного впливу:поваги до учнярозуміння і прийняття душевного стану дитини,розкриття мотивів скоєних вчинків,зацікавленість у долі учня,доброзичливе ставлення до учня,педагогічна підтримка учня.